Сергій, військовослужбовець 112-ї окремої бригади ТрО, став одним з авторів відео, у якому українські військові грають у S.T.A.L.K.E.R. 2 просто в Прип’яті. Для Сергія реальна Зона водночас є місцем служби, де він щодня виконує важливі завдання.
На відео тоді відреагував і власник GSC Game World Максим Кріппа. Він зазначив, що для мільйонів людей S.T.A.L.K.E.R. відкрив світ Чорнобильської зони далеко за межами України, тоді як для військовослужбовців 112-ї бригади вона є місцем служби, де вони виконують бойові завдання та захищають країну. За його словами, у відео зустрічаються два світи — створений розробниками та той, у якому сьогодні живуть українські захисники. Він також подякував військовим за можливість українській креативній індустрії продовжувати працювати та побажав усім захисникам повернутися додому, щоб «грати в цю гру» лише онлайн.
Видання GameDev DOU поспілкувалося з військовослужбовцем про те, що підштовхнуло бійців створити це відео, чим небезпечна справжня Зона, а також про життя в Чорнобилі й Прип’яті та інше.
Як військові 112-ї бригади грали в S.T.A.L.K.E.R. 2 у реальній Прип’яті
Ідея відео з’явилася завдяки тому, що підрозділ Сергія несе службу в Чорнобильській зоні. Один із бійців підтримував зв’язок із MK Foundation Максима Кріппи, який передав військовим автомобіль. Саме тоді виникла думка обіграти схожість між ігровою та реальною Зоною: спочатку показати бійців за грою в S.T.A.L.K.E.R. 2, а потім різко перенести їх у ту саму локацію, але вже в справжню Прип’ять.
На підготовку майже не було часу — автомобіль мав невдовзі вирушати на бойові завдання. Тож військові швидко організували виїзд, отримали необхідні допуски та зібрали команду для зйомки.
Перед цим бійцям ще потрібно було дістатися до потрібної локації в самій грі. S.T.A.L.K.E.R. 2 був встановлений на одному з комп’ютерів підрозділу, який зазвичай використовують для роботи зі складним програмним забезпеченням, пов’язаним із бойовими завданнями. Гру встановили ще після її релізу, оскільки служба в Чорнобильській зоні зробила її особливо цікавою для військових. Щоправда, далеко пройти вони не встигли.
Тому перед зйомкою Сергій поставив вільним від інших завдань бійцям конкретну мету — дійти до «Енергетика». Двоє військових по черзі грали, поки не дісталися потрібного місця.
Після цього стаціонарний комп’ютер із великим монітором завантажили в бус і повезли до Прип’яті. Через затримки на в’їзді команда прибула приблизно за 15 хвилин до заходу сонця. За цей час потрібно було розкласти техніку, переодягнутися та відзняти задумане. У результаті весь матеріал вдалося зробити лише за три дублі.
S.T.A.L.K.E.R. у реальності
У кадрі військові використали справжнє спорядження: бойовий пістолет, автомати з приєднаними магазинами та гранати. Навіть деталі підбирали спеціально під атмосферу гри — дорогою купили «Нон-стоп», а передане підрозділу авто мало напис S.T.A.L.K.E.R. 2.
Сам Сергій познайомився із серією вже дорослим, а в S.T.A.L.K.E.R. 2 почав грати саме через службу в Чорнобильській зоні. У його підрозділі багато айтішників і завзятих геймерів, а ігри сьогодні мають і практичне застосування: зокрема, їх використовують для тренування операторів дронів. За словами військового, навички, які людина відпрацьовує у віртуальному середовищі, тепер частково можна переносити у реальне життя.
Водночас гра хоч і точно, але частково передає справжню Зону. Сергій впізнає в S.T.A.L.K.E.R. 2 окремі будівлі, ДК «Енергетик», «Дугу», стару техніку та загальну атмосферу занедбаних населених пунктів. Проте реальна Зона набагато живіша: тут можна зустріти коней, лосів, вовків та оленів, а саме місто Чорнобиль досі має свою інфраструктуру й людей. Головна ж відмінність — небезпека. Якщо у грі герой ховається від ворогів у лісах і обходить дороги, то в реальності з них краще не сходити через мінування. Радіація нікуди не зникла, але сьогодні значно більшою загрозою є саме вибухівка.